Кожна людина проходить через чарівний, чудовий, казковий світ дитинства. І дуже важливо, хто поведе її дивними стежками до пізнання світу, відкриваючи таїни знань, силу предмета, процесу самоосвіти і самовдосконалення. Такою людиною є вчитель історії і правознавства Новогродівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №10 ім.Тараса Шевченка Калоша Таїсія Василівна. Вона залишає частинку себе в дітях, не шкодуючи сил, творчої наснаги, таланту, вкладає в душі вихованців найбільші скарби – душевність, людяність, порядність, залишає свій невгасимий вогник любові до дитини. Вчитель «горить» на роботі, намагається стати цікавою і зрозумілою дітям, часто зустрічається з ними поза уроками, готує учнівські проекти, лекції, науково-дослідницькі роботи, розуміє їхні проблеми, а головне, готова подивитися на життя їхніми очима. Спілкуватись і працювати з нею дуже цікаво. Іноді дивуєшся, звідки беруться сили і наснага? Певно, у Таїсії Василівни така вдача бути попереду, допомагаючи іншим, часто не думаючи про себе. А ще вона – оптиміст і мрійник. Мріє, щоб професія вчителя буде вшанована й гідно оцінена державою. Мріє, що в моду знову ввійдуть такі людські якості як людяність, сердечність і гуманність.
Калоша Таїсія Василівна відмінник освіти України, педагог з глибоким і цікавим внутрішнім світом, стійкою системою принципів і власним світосприйняттям. Вона перебуває в постійному пошуку: самостійно конструює оригінальні дидактичні прийоми, створює власну педагогічну лабораторію. Уроки цього вчителя завжди цікаві, результативні, відрізняються рівнем організації, дисципліни і творчості. Таїсія Василівна застосовує педагогіку успіху. Її вихованці неодноразово перемагали на ІІ етапах, брали участь на ІІІ етапах Всеукраїнських олімпіад з історії та курсу «Правознавство». Педагог багато уваги приділяє роботі з обдарованими дітьми, займається з ними науково-дослідницькою діяльністю. Учні Таїсії Василівни є членами шкільного та міського наукового товариства «Інтелект», ставали переможцями і лауреатрами Міжнародних, Всеукраїнських, обласних історичних конкурсів, семінарів. Вона разом з ними була запрошена для участі у фіналі ХIІ Міжнародного Конкурсу творчих робіт учнів студентів і вчителів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності».
Учні бачать в ній старшого друга, надійного партнера і гідну людину. Таїсія Василівна, передусім, бачить у своїх вихованцях особистість, а лише потім – учня. Емоційність мовлення, доброзичливість педагога створюють важливий позитивний образ, який стає прикладом для школярів. Відкритість, щира увага до внутрішнього світу дитини, розуміння її хвилювань – народжують повагу і довіру. Саме такі якості пробуджують інтерес в учнів до предмету, бажання продуктивно працювати. Для вчителя віра в силу виховання ж саме, що для лікаря віра в майбутню силу життя. Таїсія Василівна залишається провідником світла, віри в щасливе майбутнє. Хочеться схилити в пошані голову перед мудрістю і сімовіданністю цієї жінки-педагога, промовляючи рядки з поезії Івана Драча:
«Це вчителі, найкращі наші люди,
Плекають нас для всіх крутих доріг.
Болять майбутнім, школо, твої груди-
Нехай святиться твій простий поріг!».
|